Символи писанки

З давніх-давен люди вважали яйце символом народження життя. Ще з дохристиянських часів пішла традиція навесні святкувати пробудження природи та задобрювати та прославляти богів розфарбованими яйцями-писанками. Писанки – це душа Великодня та народу.

Дика Олександра, 5-А клас, 11 р.

Безсмертна краса писанки

У нашому місті є чудовий музей культурної спадщини. Скільки цікавого ми пізнали. До війни в цьому музеї було 7 тисяч видів різних писанок. Дуже складним був шлях цих експонатів. Радянська влада забороняла християнство, але люди вірили в Воскресіння Ісуса Христа. Тому потайки пекли паски, робили крашанки, писанки, дряпанки. Писанки після свят збирали і відвозили до музею. Так назбирали 7 тисяч писанок. Коли фашисти увірвались в Київ, урятувати чи вивезти писанки було неможливо, та й запізно, а щоб наші писанки не потрапили до рук наших ворогів, усі писанки винесли і розтоптали перед музеєм. Але на щастя, залишилося 48 писанок з тих часів. Дякую цьому музею за таку чудову та захоплюючу виставку!
Яковлева Дар’я, 5-А клас, 11р.

Вивчаємо історію писанки

Перед світлим святом Великодня ми були на виставці «Великодні обряди. Писанки». З великим задоволенням вивчали історію української писанки. Ми дізналися про те, як їх створювати. Я ніколи не знала, що для виготовлення писанок так багато потрібно:
1) розписувати писанки можна було лише вночі,
2) вода повинна бути обов’язково дощова, або жінка повинна була зрання набрати воду в річці та йти не озираючись, щоб не наврочити,
3) писати можна лише природними фарбами.
Татарчук Аліна, 5-А клас, 11р.

Україно! Це твої символи.

Ми цікавимось національними символами України, оскільки Україна – рідна земля, наша Батьківщина. Вона для всіх, хто її поважає і любить, вона – колиска найкращих у світі пісень, вона – вічна надія на волю і кращу долю! Я хочу, щоб Україна розвивалася, зміцнювалась, а ми, її громадяни, робили все для того, щоб вона якнайшвидше стала однією з передових країн світу! Тому ми хочемо знати, як народилися наші символи: герб, гімн, прикраси. Ми обрали різні напрямки дослідження, тому наші «науковці» завітали до нашого 5-А класу.
Щаблевська Каріна, 5-А 11 р.

Художники, Яковлева Д., Щаблевська К., 5-А 11 р.,
розповідають про історію герба та прапора України.

Історики, Татарчук А., Чернякіна А., Пономаренко Т., 5-А 11 р.,
розповідають про виникнення назви «Україна»

Свою Україну любіть,
За неї Господа моліть… (Т.Г. Шевченко).

Літератори, Воробйов В., Бахмацька М., Баканова А., 5-А 11 р.,
повідомляють про оспівування України в художній літературі.

Без верби і калини - нема України

(Народна творчість).

Медик, Остапенко Н., 5-А 10р.,
розповідає про лікувальні властивості калини, верби, барвінку.

Українські Віночки

Ніжні квіти дарують нам радість
Радість серцю, душевне тепло.
Земля стала такою сумною,
Якби квітів на ній не було!


Страхов Артем, Григор’єва Катерина, Дика Олександра, Циганенко Дмитро, 5-А клас, 11років

Творчість учнів

Баканова Анна, 5-А клас, 11 років

Віночки виготовлені власноруч із різного матеріалу: з бісеру, тканини, в техніці орігамі.

Дика Олександра, 5-А клас, 11 років

Голосай Анастасія, 5-А клас, 11 років

Клименко Олексій, 5-А клас, 11 років (справа)

Хмара Анна, 5-А клас, 11 років

Татарчук Аліна, Осапенко Анастасія, 5-А клас, 11 років

Наші роздуми про значення українського віночка

Українські Віночки
На протязі століть люди мріяли про едність та стабільність. Одним з традиційних символів цього ідеалу у всьому світі було коло. Коло не має ні кінця, ні початку. З усіх геометричних фігур площа кола при заданому периметрі найбільша. З давніх часів до сьогодення Господня, тобто та сила, яка перевершує фізичну матерію, частіше за все відображається у вигляді кола. Тому вінок – символ душі, душевної сили.
Уривок з твору Бураховича Максима, учня 5-А класу, 11 років.

Віночок
Українка я маленька,
Україна – моя Ненька.
Вірна я дочка народу,
Бо з козацького я роду.
Буду я вінок носити,
Бо то є корона з квітів!
Яковлєва Дар’я, 5-А клас, 11 років

Україно! Це твої символи!

Хто вміє віночок вити –
Той вміє життя любити.

Український віночок

Крім державної символіки в Україні історично склалися народні символи - вишитий рушник, вінок, червона калина, верба, липа, мальва, чорнобривці.
Український віночок - це не просто краса, а й оберіг від зла та ще й знахар, бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже. Віночок, як головний убір, дівчата плели із 12 живих квітів, кожна з яких була символом і оберегом: безсмертник - символ здоров'я, деревій - нескореності, барвінок - життя й безсмертя людської душі, цвіт вишні та яблуні - символ материнської відданості, калина - символ краси та дівочої вроди, любисток і волошка - відданості та вірності, ромашка - символ дівочої чистоти; ружа, мальва та півонія - віри, надії та любові; хміль (вусики) - символ гнучкості та розуму. Цвіт маку долучають у вінок ті дівчата, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогом. Мак - символ печалі і смутку.
До віночка в'язали кольорові стрічки. Посередині світло-коричнева стрічка - символ землі-годувальниці, ліворуч і праворуч від неї дві жовті - символ сонця, за ними світло - і темно-зелена - символи живої природи, краси і юності. Далі синя й блакитна - символи води і неба. Потім з одного боку жовтогаряча - символ хліба, а з другого - фіолетова - символ розуму, потім малинова - символ щирості та рожева - символ багатства. По краях в'язали білі стрічки - символ чистоти. На лівій внизу вишивали Сонце, а на правій - Місяць. Ці солярні знаки були головними оберегами голови дівчини, а також оберігали косу дівчини від злого ока.
Носити віночок починали дівчатка з трьох років ( перші віночки їм плела мама). І для кожного віку був свій набір квіточок.
Крім "вікових" віночків, що плелися відповідно до віку дитини, ще існували ритуальні, звичаєві, магічні тощо. Усього 77 видів вінків.

Учасники проекту: учні 5-А класу.

Учитель української мови та літератури Григор’єва Наталія Михайлівна

Ми козацьеого роду

"Козак" - означає "вільна людина", незалежний озброєний воїн.

У 14-16 ст. на Русь — Україну сунули татарські й турецькі орди. Вони палили села й міста, знищували шедеври архітектури, гнали в неволю та продавали на невольничих ринках тисячі людей. Рятуючись від гніту, селяни і міщани втікали у незаселені степові землі Подніпров'я і Побужжя. Вони об'єднувалися у ватаги, споруджували укріплення -"січі". Невдовзі окремі січі об'єдналися і утворилася одна Запорізька Січ. Це вже було військове об'єдналися з єдиним центром і озброєним військом.
Таким чином,
захищаючи свою землю, наш народстворив

власні збройні сили - козацтво з центром у Запорізькій Січі,
яку навіки прославили оспівані в народних піснях і думах Байда Вишневецький, Іван Сірко, Петро Конашевич — Сагайдачний, Самійло Кішка, Северин Наливайко, Петро Дорошенко й сотні інших героїв Запорізької Січі. Чильне місце серед козацьких літописів посідає анонімний твір, який перші видавці умовно назвали літописом Самовидця.
Цікавою і важливою пам'яткою є ,, Історія Русів", яка завершує в українській літературі період повістково - історичної традиції.
В наш час є багато літературних творів у вигляді казок, легенд, оповідань. Ось наприклад ,, Козацький рід". Казка. Автор О. Паламарчук. „ Козаки і смерть ". Казка.
,,Петро Конашевич - Сагайдачний". Народна дума. Автор В. Гайченко.
„Про гетьмана Івана Сулиму". Автор А. Кащенко „Богдан Хмельницький ". Легенда. Автор І. Спілка. „Про Богдана Хмельницького ". Легенда. Та багато інших.

У козацьких сім'ях споконвіку існував свій

негласний кодекс честі, який передавався із покоління в покоління. Ось його основні заповіді:

• Ніколи не кривдь менших та слабших.

• Шануй батька свого та матір свою як найцінніший скарб
у житті.
• Завжди чини по совісті та честі, не говори неправди полегшення.
• Свято шануй своїх померлих родичів.
• Будь лицарем духу і несхитним як твердь.

Пономаренко Тетяна, 11 років

Музей Гетьманства

Лише той гідний світлого майбутнього,
Хто свято шанує минуле,
Пишається героїчною історією свого народу.

М. Бажан

Кожна людина і кожна країна прагне до незалежності. Наша держава йшла до цього часу довгим шляхом. Нам варто пам’ятати тих, хто спрямовував свої засилля для досягнення цієї віковічної мрії.
Відвідувавши музей Гетьманства, я дізналася чимало цікавого про давні звичаї українського народу. Багато нового я почула про видатних гетьманів України, таких, як Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Юрій Хмельницький, Петро Канашевський-Сагайдачний. Вони зробили великий внесок в історію незалежності України. Побачивши зброю гетьманів та козаків, я наче поринула в минуле. Шаблі, мечи, щити наче самі заповідають про історичні події тих часів.
Мене вразили мужність і відважність гетьмані, тому що такі риси мають справжні чоловіки. Я пишаюся тим, що нашу країну захищали такі безстрашні і хоробрі люди!

Пацеля Олександра, 2-В класс, 7 років